ПОРАДА

Полтавська обласна сільськогосподарська дорадча служба

  • Курси валют НБУ

    Завантажую...
    Курсы НБУ на сегодня
  • Новини економіки

  • Друзі сайту

Вирощування малини

Автор: Василь Дутка Видано: 4 жовтня 2013

Асортимент малини дозволяє збирати врожай ягід з кінця червня до осінніх заморозків. У ремонтантних сортів плодоношення можна прискорити на 10-14 днів, вкривши ряди ранньою весною агроволокном. При цьому швидше відростають молоді пагони. Укриття знімається, коли рослини досягнуть висоти 30-40 см.

Зменшення ширини смуги яка плодоносить прискорює дозрівання врожаю. Внесення підвищених доз азотних добрив, навпаки, може призвести до запізнення початку плодоношення на кілька тижнів.

У тепличному каркасі (у вигляді високого тунелю під поліетиленовою плівкою) можна отримати продукцію літніх сортів малини на кілька тижнів раніше, а період збору ягід ремонтантних сортів розтягнути майже до кінця листопада.

Продовжити термін збору плодів під плівковим укриттям можна шляхом вирощування пізніх ремонтантних сортів з тривалим періодом плодоношення, а також використовуючи агротехнічні методи затримки термінів цвітіння (наприклад, припікання першої хвилі пагонів контактними гербіцидами або їх підкошування).

Перспективний спосіб – вирощування малини в теплицях з обігрівом для отримання врожаю ягід взимку і ранньою весною.

Найчастіше теплиці, які використовуються для вирощування розсади або ранньовесняних овочів, взимку пустують. На відміну від більшості інших культур закритого ґрунту, малина не вимагає додаткового освітлення (якщо планується одержувати врожай з лютого-березня) і може успішно вирощуватися при температурі +18-20 °С. Продукція з теплиць, як правило, відрізняється більш високою якістю – ягоди крупніші, щільніші, довше зберігаються.

У закритому ґрунті частіше використовують звичайні сорти малини. Для цього навесні рослини висаджують у 12-20 – літрові контейнери з добре дренованим субстратом, який може складатися з торфу, вермикуліту і піску (2:2:1). На кожну 1000 л суміші додають макроелементи (по 600 г нітрату кальцію і подвійного суперфосфату і 2,5-3,0 кг вапна) і добрива, які містять мікроелементи. Субстрат повинен мати рН в межах 5,6-6,5.

Рослини в контейнерах вирощують у відкритому ґрунті на краплинному поливі з фертигації (внесенням у грунт водорозчинних мінеральних добрив). Між рядами залишають відстань 2,5-3,0 м для кращого освітлення, що буде покращувати закладанню квіткових бруньок в нижній частині пагону. Обов’язково використовують шпалеру, щоб забезпечити стійкість контейнера.

Восени зменшують полив і зупиняють внесення азотних добрив, щоб рослини краще підготовилися до зими.

Для пробудження генеративних бруньок малини потрібен період понижених температур (нижче +5 °С) протягом 800-900 годин. Найпростіший спосіб – залишити контейнери з рослинами зовні, утепливши кореневу систему тюками із соломи. Коренева система має більш низьку морозостійкість, ніж самі пагони, тому необхідно стежити, щоб температура в контейнерах не опускалася нижче -6 °С. Якщо кількість годин із зниженими температурами недостатня, то при переміщенні рослин у теплицю їх генеративні бруньки не пробудяться або пробудяться лише у верхній частині пагону. Бруньки, які розміщуються нижче і на більш товстих пагонах, вимагають більш тривалого періоду знижених температур. Для проходження періоду охолодження можна перенести рослини в холодильник. Можна також зберігати контейнери з рослинами в теплицях з виключеним опаленням при температурі від +5 до -6 °С.

Коли рослини наберуть достатню кількість годин при зниженій температурі, контейнера поміщають в теплицю, де вдень утримують температуру +18 °С, знижуючи її вночі до +10 °С. Видаляють пошкоджені і слабкі пагони, залишаючи 3-4 шт. Контейнери розміщують з міжряддями 1,6-2,0 м і підв’язують пагони до шпалери. Рослини поливають, вносячи через систему поливу азот (0,01%-ний розчин).

Підтримують відносну вологість повітря 65-75%, денну температуру +20-22 °С, нічну +12-13 °С. Іноді практикується використання вуглекислого газу (0,1% від обсягу теплиці), що підвищує врожайність на 8-10%.

Разом з пробудженням бруньок і зростанням плодових гілочок від кореневої системи відростають молоді пагони. Першу хвилю пагонів видаляють, далі залишають 4-5 штук на плодоношення в наступному сезоні; інші періодично видаляють. Якщо пагони ростуть занадто швидко, їх прищипують на висоті 1 м. Оптимальна товщина нових пагонів, які залишають для подальшого плодоношення, – 1,0-1,3 см. Більш тонкі пагони недостатньо продуктивні, а ті, що товщі, будуть вимагати збільшення періоду низьких температур.

Через 6-8 тижнів після переміщення рослин у теплицю почнеться цвітіння. У цей період дуже важливо забезпечити процес запилення. Для цієї мети використовують джмелів – вони не так вимогливі до температури, як бджоли.

Для зрошення використовують воду, рівень рН якої знаходиться в межах від 6,0 до 6,5.

Для фертигації використовують водорозчинне добриво NРК 5:11:26. Для оптимального співвідношення основних елементів живлення додатково додають азот, щоб довести його кількість до концентрації 0,01%. У 100л води розчиняють 1600г кальцієвої селітри і 300г аміачної селітри, і добавляють 3500г комплексного добрива NРК 5:11:26, також розчиненого в 100л води. Об’єм розчину доводять до 5000л. Для зміни рівня рН використовують фосфорну кислоту або гідроокис калію.

Починаючи з фази цвітіння, концентрацію азоту зменшують вдвічі (до 0,005%). При необхідності у воду додають комплексне добриво з мікроелементами в хелатній формі.

В умовах закритого ґрунту урожай збирають щодня. Плоди відразу ж охолоджують.

Після збору врожаю стебла які відплодоносили видаляють, і при відсутності загрози заморозків рослини переміщують у відкритий ґрунт. Висоту молодих стебел утримують у межах 1,6-1,8 м.

Рослини починають плодоносити через 10-12 тижнів після переміщення їх у теплицю, тому є можливість збирати врожай протягом усієї зими та ранньої весни

Інші публікації в рубриці Рослинництво:

Написати коментар