ПОРАДА

Полтавська обласна сільськогосподарська дорадча служба

  • Курси валют НБУ

    Завантажую...
    Курсы НБУ на сегодня
  • Новини економіки

  • Друзі сайту

Календарні роботи на виноградниках (липень)

Автор: Василь Дутка Видано: 2 липня 2013

Липень – період інтенсивного росту ягід, а значить, рослина винограду  найбільше потребує вологи і елементів живлення. У надранніх і ранніх сортів ягоди починають наливатися, розм’якшуються і приймають характерний для даного сорту колір. Тому необхідно систематично поливати виноградник і проводити підживлення мінеральними добривами. Поливати бажано таким чином, щоб верхній шар ґрунту не зволожувався. Це є запобіжним заходом розвитку поверхневих коренів. Також завдяки цьому зменшується частота проведення обробок. Кращий спосіб поливу – через дренажні труби, поєднаний з підживленням.

До самого початку дозрівання ягід кущі підживлюють повним мінеральним добривом у співвідношенні N:Р:К = 3:1:2 (на потужних чорноземах – 4:2:3) або органічними з додаванням фосфорно-калійних добрив. З азотовмісних добрив використовують: аміачну селітру, сечовину, нітрофос;  з фосфорних: суперфосфат, подвійний суперфосфат, амофос;  з калійних: сірчанокислий калій, калімагнезію, поташ, золу деревних рослин.  Через вміст хлору і у зв’язку з частим  хлорозом листя після внесення  в ґрунт навесні і влітку не рекомендується застосовувати на виноградниках калійну сіль (хлористий калій). Її застосовують восени.

При визначенні доз добрив, що вносяться під кущі, вважають, що на формування 10 кг ягід винограду, з урахуванням вегетативної маси (пагони, листя і т. п.), кущі витрачають: азоту – 50 г, фосфору – 20 г, калію – 35 г. Зазвичай у вигляді підживлень вноситься від 25 до 50% необхідної кількості добрив, решта – навесні або восени при основному внесенні.

У фазу розм’якшення ягід у ранніх сортів з підживлення виключають азот. У цей період для посилення інтенсивності забарвлення грон видаляють частину листя, розташованих в їх зоні. Це покращує провітрювання і сприяє  кращій цілості ягід у сортів з великими і дуже великими гронами.

Щоб збільшити накопичення цукрів, застосовують фосфорно-калійні підживлювання: до 1-1,5% добової водяної витяжки з додаванням суперфосфату 0,5% (50 г на 10 л води) сірчанокислого калію, 7-10 г борної кислоти, 5-7 г сірчано-кислого марганцю і 1 г йодистого калію. Розчин добрив з обприскувача наносять на верхній ярус листя, намагаючись не допускати попадання на грони. Наявність у розчині антисептиків (борна кислота, йодистий калій) частково захищає ягоди і від гниття. На сортах, схильних до розтріскування ягід, при різких коливаннях вологості  ґрунту приштамбове коло (в зоні всмоктуючих коренів) мульчують темною поліетиленовою плівкою або іншими матеріалами.

У міру росту пагонів і пасинків систематично підв’язують молоді пагони до дроту, проводять пасинкування.

Нестійкі до хвороб сорти обприскують фунгіцидами (бордовська рідина або її замінники з додаванням колоїдної або дисперсної сірки) по мірі утворення нових 3-4 листків і після кожного дощу. Обробку винограду припиняють:  бордоською рідиною – за 15 днів до збору врожаю; хлорокисью міді – за 20 днів; сіркою – за 1 день.

На ділянках, де планується посадка винограду, можна проводити підйом плантажу, попередньо вносячи органо-мінеральні добрива. При стрічковому підйомі плантажу добрива вносять поетапно під час або в міру проведення перевала. Садити виноград «під лом» не варто, так як його кущі ростуть на одному і тому ж місці 20-30 років і більше, і вже в перші роки життя для нього необхідно створити сприятливі умови. А за рахунок плантажу поліпшуються не тільки фізико-механічні властивості ґрунту, але і підвищується родючість кореневмісного шару, що на 1 -2 роки пришвидшує термін вступу насаджень у плодоношення, підвищує їх продуктивність. У залежності від ґрунтів тривалість дії плантажу – від двох до шести років.

Інші публікації в рубриці Рослинництво:

Написати коментар