ПОРАДА

Полтавська обласна сільськогосподарська дорадча служба

  • Курси валют НБУ

    Завантажую...
    Курсы НБУ на сегодня
  • Новини економіки

  • Друзі сайту

Пам’ятка орендареві

Автор: Тетяна Грузін Видано: 19 червня 2013

Повносистемне ставкове господарство

У практиці ставкового рибництва при вирощуванні коропа можна виділити дві основні господарські системи: повносистемні коропові господарства і неповносистемні. Повносистемні господарства характеризуються повним циклом розведення риби, починаючи з ікринки до товарної кондиції.

У неповносистемному ставковому господарстві вирощується тільки рибопосадковий матеріал (розплідник) або товарна риба (нагульне господарство).

В процесі вирощування в повносистемному ставковому короповому господарстві риба здійснює дворічний оборот. У перше літо зростає від личинки до цьоголітка, в друге – від цьоголітка до товарної.

Повний виробничий цикл в повносистемному ставковому господарстві передбачає:

  • утримання  свого маточного стада виробників: самців і самиць необхідної риби;
  • отримання життєстійких личинок для забезпечення господарства власним рибопосадковим матеріалом;
  • вирощування памолоді від личинки до цьоголіток впродовж одного літа; проведення зимівлі риби;
  • вирощування риби впродовж другого літа до товарної кондиції.

До складу повносистемних ставкових рибних господарств, де процес вирощування риби відбувається за вищезгаданою схемою, повинна входити ціла система різних по розмірах і призначенню категорій ставків, що відповідають стадіям розвитку і змісту різновікових поколінь риб: нерестові, малькові, маточники, вирощувальні, зимувальні, карантинні і нагульні.

Нерестові ставки призначаються для розмноження риби. Бажано їх розташовувати на ґрунтах з м’якою луговою рослинністю, по можливості далі від проїжджих доріг, прогонів худоби, в місцях, що добре прогріваються сонцем, захищених від північних і північно-східних вітрів.

Ці умови потрібні для того, щоб забезпечити рибі спокій в період нересту. Кількість нерестових ставків визначається залежно від площі та потужності господарства і потреби в памолоді вироблюваних видів риб.

Малькові ставки служать для підрощування мальків впродовж 30-45 днів до пересадки їх у вирощувальні ставки. За відсутності вирощувальних ставків мальок розміщують в нагульні ставки.

Маточні ставки використовуються для літнього і зимового утримання маточного стада і ремонтного молодняка. На кожного виробника повинно бути не менше 15 м2 площі маточного ставка і на кожну рибу молодшого віку 7,5м2.

Вирощувальні ставки потрібні для вирощування цьоголіток. Коли в нерестових ставках мальок починає підростати, йому стає там тісно. Його пересаджують у вирощувальні ставки. Ця категорія ставків має в розпорядженні великі площі. У Білорусії їх площа в середньому коливається від 7 до 30 га. Перш ніж пересадити у вирощувальні ставки мальок, необхідно провести ремонт гідротехнічних споруд, очищають осушувальні канави, вапнують ложе ставків, визначають кормові місця. Ставки повинні відрізнятися високою природною продуктивністю.

Зимувальні ставки призначені для зимового утримання цьоголіток коропа, пересаджених з вирощувальних ставків. Ці ставки мають необхідну глибину, не промерзають під час зимівлі риби. На 1 га такого ставка в наших умовах саджають до 400 тис. шт. цьоголіток коропа. Останніми роками для зимівлі цьоголіток часто використовують нагульні і вирощувальні ставки.

Карантинний ставок використовується як ізолятор для витримки риби, яка  завозиться з інших господарств.

Нагульні ставки – це найбільші по площі водойми, де риба проходить останню стадію розвитку (нагул) з тим, щоб досягти своєї товарної кондиції. Сюди риба потрапляє в однорічному віці після зимівлі. Впродовж другого літа нагулюється і восени після облову потрапляє в торгову мережу.

При проектуванні і будівництві нових господарств, незалежно від їх призначення, потрібно  обов’язково  передбачати  повний спуск ставків  усіх  категорій.  Виробничий процес вирощування риби в повносистемному ставковому господарстві при дворічному обороті представлений нижче.

Вирощування товарної риби

Завершальним етапом в ставковому рибництві є вирощування товарної риби в нагульних ставках, її вилов та реалізація.

До зариблення нагульних ставків потрібно готуватися ще з осені, відразу після вилову риби. Дно водойми осушується, ложе обробляється негашеним вапном і в період зими проморожується. Взимку підсипають греблі, капітально ремонтують гідроспоруди. У тих господарствах, де ситуація з джерелами водопостачання є благополучною, ставки заливають водою в лютому – березні, не більше 2/3 їх площі. Воду пропускають через загороджувальні грати з тим, щоб уникнути попадання в ставки малоцінних і хижих риб. Інша площа ставка заливається у кінці травня – початку червня, щоб дати можливість з’явитися м’якій луговій рослинності. На ділянках із залитою рослинністю розвивається багата кормова фауна. Такий спосіб широко застосовується в рибгоспах південної зони РФ. Він дозволяє у весняний період збільшити майже в 2,5 разу біомасу зоопланктону в порівнянні із ставками, де неможливо було провести таке залиття. Розвантаження зимовалів слід починати відразу ж після танення льоду в ставках. Спочатку їх обтягують кілька разів неводом, з тим щоб розрядити щільність посадки риби, а потім повільно приспускають воду і повністю виловлюють посаджений на зимівлю рибопосадковий матеріал. Якщо впродовж зими або навесні при зовнішньому огляді цьоголітків встановлюють їх захворювання, викликане зовнішніми паразитами, то для знищення їх рибопосадковий матеріал пропускають через лікувальні сольові ванни, керуючись спеціальною інструкцією, або обробляють органічними.

Потім цьоголітків починають пересаджувати в нагульні ставки, тобто  зариблюють. Цю роботу починають якомога раніше і проводять в стислі терміни. Слід пам’ятати, що кожен зайвий день перетримання посадкового матеріалу в зимувальних ставках збільшує відсоток відходу, виснажує рибу і робить її менш стійкою при літньому нагулі.

Норма посадки цьоголітків коропа в нагульні ставки залежить від природної рибопродуктивності останніх. У Полтавській області вона коливається від 170 до 320 кг на 1 га площі ставка. Ті господарства, які мають в розпорядженні достатню кількість рибопосадкового матеріалу і наявність комбікормів, сміливіше стали застосовувати ущільнені посадки коропа в нагульних ставах. В результаті рибопродуктивність ставків у них збільшилася майже в два рази.

Харчування риби в умовах ставкового господарства

За способом харчування промислові риби поділяються на хижих і мирних. Хижі переважно харчуються іншими рибами, мирні – ракоподібними, дрібними молюсками, комахами та їх личинками і частково їх рослинами. Включно рослиноїдних серед риб небагато.

У хижих риб рот звичайно великий, зуби призначені для захоплення й розривання здобичі. У мирних риб рот має відносно невеликі розміри, зубів не має.

У природних умовах риби харчуються їжею, що знаходиться в товщі води (планктон) та дні (бентос). І планктон і бентос складаються як з рослинних, так і з тваринних організмів, звичайно, дуже дрібних. Зокрема, у склад зоопланктону входять найдрібніші ракоподібні (дафнії, поліфемуси тощо), коловратки. Фітопланктон складається з різних мікроскопічних водоростей. Зообентос включає в себе головним чином молюсків, личинок комах. Склад планктону і бентосу у водоймах залежить від характеру ґрунту, від проточності води, рослинності, яка оточує водойми, і нарешті від кліматичних умов даного регіону.

Природний корм забезпечує організм риби найнеобхіднішими поживними речовинами. Тому в риборозплідних господарствах, не дивлячись на достатню кількість корму, риба повинна мати можливість самостійно добувати свою природну їжу. Як правило, у ставкових господарствах спеціально вирощують дафній, черв’яків, а потім запускають їх у водойму, де утримується риба.

Велику роль у харчуванні риби відіграє температура води. Це пов’язано з тим,  що при знижені температури води апетит у одних риб погіршується, а інші – взагалі перестають харчуватися.

Рибник повинен ретельно вивчити харчові переваги вирощуваної ним риби, щоб не помилитися у визначені раціону. Особливу увагу необхідно приділити такій проблемі, як можлива боротьба за корм. У всіх випадках сумісного вирощування риби рекомендується враховувати інтереси найбільш цінного в промисловому відношенні виду.

Корми, що вносяться

Це група кормів, які даються рибі з берега. Корми, що вносяться, поділяються на живі та неживі. У свою чергу неживі корми поділяються на рослинні та тваринні.

Тваринні корми найбільш повноцінні й мають більше необхідних рибі поживних речовин. Окрім цього, риба поїдає їх з найбільшим задоволенням.

Рослинні корми дешевші, так як для їх приготування використовуються відходи зернових та бобових культур, шрот, макуха, різні пасти, що виготовляються з водної або наземної рослинності. За останні роки набули популярності кормові суміші, які складаються з різних рослинних кормів. Такі суміші можна успішно балансувати за вмстом мікроелементів, мінеральним, амінокислотним складом.

Тваринні корми постачають в організм риби білки, вітаміни, мінеральні речовини та ін. Кращі тваринні корми: різноманітні відходи харчової промисловості, лівер, яєчний порошок, рибний жир, кісткове та рибне борошно.

Особливу увагу рибник повинен звертати на повноцінність штучних кормів. Кормові суміші повинні бути точно збалансовані за амінокислотами: незамінні амінокислоти, які організм риби не може синтезувати самостійно, повинні надходити в достатній кількості. Відсоткове відношення тваринних і рослинних кормів у складі суміші повинно визначатися за рядом показників: види й віку риби, умов утримання, кліматичні умови регіону (зони рибництва) і т.д.

Велике значення у формуванні раціону промислової риби відіграють корми, багаті вітамінами: харчові дріжджі, подрібнена наземна і водна рослинність, відходи вітамінного виробництва.

Асортимент комбінованих кормів, що випускається вітчизняною промисловістю, перевищує 20 найменувань, хоча в деяких регіонах іноді важко відшукати потрібний комбікорм для риб.

Сучасні рибники віддають перевагу кормам іноземного виробництва, які, на жаль, надходять на наш ринок нестабільно.

Спеціалізовані рибні корми випускаються в декількох формах. Раніше часто використовувались брикети, пасти й розсипні корми. Зараз більш популярні гранульовані (для дорослих риб) і круп’яні корми (для молоді). Річ у тім, що сухі розсипні й пастоподібні корми, а також вологі мішанки до риби доходять у кількості не більше 50% від початкової. Використання брикетів дозволяє в значній мірі покращити вирішення цієї проблем: потрапляючи у воду, брикет повністю розчиняється лише через 2 години. За цей час риба встигає з’їсти не менше 70% корму. Однак лише використання гранульованих кормів дозволяє практично повністю вирішити цю проблему. При цьому гранульовані корми не повинні кришитися, а склад мучнистої фракції не повинен перевищувати 3%. Підвищену водостійкість мають гранульовані корми, що виготовлені методом волого пресування. Найбільш якісні гранули мають напилення найтоншої жирової плівки, що зменшує ступінь розчинення поживних речовин у воді.

Годування риби штучними кормами

В комплексі інтенсифікаційних заходів основним чинником є годування риби штучними кормами.

Годування риби штучними кормами використовують в тих випадках, коли на одиницю площі ставка саджають на нагул риби значно більше, чим є в наявності природної їжі, що забезпечує нормальне зростання риби.

Продуктивні дії кормів багато в чому залежать від тих умов, в яких відбувається вирощування риби. Температура води і кисневий режим, хімічний склад і ступінь забруднення води органічними речовинами  значно впливають на обмін речовин в організмі риби, внаслідок чого продуктивність кормів може підвищуватися або знижуватися, а зростання риби – гальмуватися  або посилюватися.

При все зростаючій інтенсифікації ставкових господарств, щільність посадки риб на гектар площі ставка росте, що закономірно зменшує частку природної їжі в раціоні харчування.

Наукою доведено, що при посадці цьоголітків коропа 2,0- 2,5 тис. шт./га відсоток природної їжі в раціоні складає 20-25 при 3,5 тис. шт./га і вище – знижується до 10, відповідно зростає вплив штучних кормів.

З переходом на індустріальні методи рибництва при вирощуванні риби при високій щільності посадки роль природної їжі практично стає нікчемною, а увесь приріст риби відбувається за рахунок кормів, що вносяться в ставки. Тому вихід риби з одиниці площі ставка можна підвищити тільки за рахунок годування.

У наших умовах годування риби малими дозами починається після зарибнення ставків, коли температура води досягає 15° і вище. При слабкому розвитку природної кормової бази і високій щільності посадки годування риби слід починати значно раніше. Кормові місця необхідно готувати з осені, розподіляючи їх рівномірно по усій площі ставка (з глибинами від 0,5 до 0,8 м для сеголетков і від 0,8 до 1,5 м для товарної риби) і підбирання для цього ділянки з твердим ґрунтом.

Кожне кормове місце має бути позначене вішкою або плаваючим буйком. Годування рекомендується проводити в чітко встановленому порядку, щоб на визначені кормові місця корм потрапляв в один і той же час.

При такому порядку у риб виробляється умовний рефлекс на якийсь час і місце їди, що прискорює поїдання корму і скорочує його втрати від механічного розсіювання і розмивання у воді. Закінчують годування риби, як правило, восени, на початку облову ставків.

Звичайне годування риби починають з 6-7 годин ранку, дотримуючись норм, затверджених графіком. Ті господарства, які застосовують найбільш ущільнені посадки риби в ставках, застосовують дворазове годування риби за добу. Кратність годування коропа залежить від температури води в ставку. Чим вище температура, тим активніше живиться короп. Разова кількість корму не повинна перевищувати 1,5-2,0 т маси риби. Впродовж усього літа систематично ведуться спостереження за станом і зростанням посадженої на нагул риби. Для цього проводяться щодекадні контрольні вилови риби. Проби беруть на різних ділянках ставка. При цьому рибу вимірюють і зважують, результати записують в журнал.

Увесь виробничий процес вирощування риби від ікринки до товарної кондиції в наших умовах триває 15- 16 місяців – один повний рік і одне літо. Годування коропа дає найкращі результати в спускних, добре осушуваних на зиму ставках, що мають високу природну рибопродуктивність. Підтримувати природну рибопродуктивність ставків на високому рівні можна тільки за рахунок розвитку природної кормової бази – внесення мінеральних і органічних добрив, а також розведення планктонних ракоподібних. У зв’язку з тим що питання годування риби опрацьовані ще недостатньо, виникає необхідність  подальшої розробка і впровадження нових прогресивних методів годування.

За рекомендаціями начальника відділу іхтіології та регулювання рибальства Полтаварибохорона

Беззубенкова Ярослава Сергійовича

Інші публікації в рубриці Актуальні питання, Тваринництво:

Написати коментар