ПОРАДА

Полтавська обласна сільськогосподарська дорадча служба

  • Курси валют НБУ

    Завантажую...
    Курсы НБУ на сегодня
  • Новини економіки

  • Друзі сайту

Буряк столовий. Агротехніка вирощування

Автор: Василь Дутка Видано: 5 червня 2013

Буряк столовий є цінним харчовим продуктом, що містить велику кількість цукрів: цукрозу (6-12 %), фруктозу і глюкозу, полісахариди (пектинові речовини і клітковину), органічні кислоти (щавлева, яблучна, лимонна), білки, амінокислоти, бетаїн і бетанін, мінеральні речовини (солі калію, кальцію, марганцю, заліза, кобальту, фосфору, пігменти (каротиноїди, антоціани), вітаміни B1, B2, B6, C, P, PP, фолієва кислота, а за вмістом йоду входить у число овочів, найбільш забезпечених цим елементом. Складний комплекс хімічних сполук буряка дозволяє вважати його цінним лікувально-дієтичним продуктом. Особливо корисний він хворим, що страждають ожирінням, при гіпертонічній хворобі, захворюваннях печінки і нирок, сприяє зменшенню холестерину в крові і т. п.

Буряк столовий (Beta vulgaris L.) – перехреснозапильна рослина довгого дня. Буряк столовий відноситься до холодостійких рослин, однак він більш вибагливий до тепла в порівнянні з морквою. Висівають насіння при температурі ґрунту + 6-8°С. Сходи і рослини погано переносять заморозки.

Забарвлення коренеплодів — від світло-малинового до інтенсивного темно-червоного, майже чорного. Форма коренеплодів також досить різноманітна: видовжена, циліндрична, конічна, округла, плоска. Це є сортовою ознакою столових буряків.

Для одержання врожаю високої якості та відмінних смакових властивостей слід добирати сорти відповідно до кліматичних умов та структури ґрунту, а також додержувати технології вирощування, за якої рослини були б забезпечені всіма важливими чинниками для свого росту й розвитку.

Для вирощування столових буряків найпридатнішими є глибокі, розпушені, родючі з нейтральною реакцією ґрунти. Найкращими вважають родючі чорноземні, сірі, темно-сірі опідзолені легкого механічного складу ґрунти. Високі врожаї можна одержати й на окультурених низинних торфовищах.

Столові буряки — культура холодостійка, насіння його може проростати при 4…5°С, проте за такої температури сходи з’являються через 22–23 дні. За підвищення температури до 10°С проростання закінчується через 20 днів, до 25°С — через 5–6 днів. Оптимальна температура сходів — 25…26°С, подальше підвищення її вже згубно діє на появу сходів.

Перше короткочасне осіннє зниження температури до 2…3°С рослини витримують безболісно, проте подальше її зниження негативно впливає на всю рослину.

Вимоги рослин до вологи також різні й залежать від умов вирощування та особливостей агротехніки. Вважають, що для формування однієї частини сухої речовини рослини використовують до 300–400 частин ґрунтової вологи. Нестача вологи в ґрунті особливо негативно діє за високої температури. Однак надлишок вологи і близькість ґрунтових вод також даються взнаки. У таких умовах спостерігаються захворювання коренеплодів та різке зниження врожаю.

Столові буряки — культура світлолюбна. Світло потрібне рослинам упродовж усієї вегетації, за його браку врожай зменшується на 30%. Нестача світла, зниження його інтенсивності погіршують хімічний склад коренеплодів.

У сівозміні столові буряки розміщують на одному полі з морквою або на окремій площі. Добрими попередниками є огірки, капуста, картопля, бобові.

Обробіток та удобрення ґрунту починають з осені. Так, під зяблеву оранку вносять по 40–60 т/га перегною або компостів. Навесні під передпосівну культивацію на малозабезпечених поживними елементами ґрунтах вносять по 60–90 кг/га д.р. азоту, 90–120 кг/га д.р. фосфору та 90–120 кг/га калію. На забур’янених ґрунтах добрий ефект дає внесення ґрунтових гербіцидів.

Позитивно реагують столові буряки на внесення мікродобрив. Так, з магнієвих вносять по 6 ц/га сірчанокислого магнію, з марганцевих — по 2–3 ц/га шлаку, з борних — до 20 кг/га бури. Названі мікродобрива не лише підвищують урожай, а й забезпечують стійкість рослин до деяких захворювань та сприяють продуктивнішому використанню вологи.

Сівбу доцільно проводити каліброваним насінням у два строки: перший — одразу після сівби ранніх зернових, а другий — у середині травня. Сівба у травні допомагає запобігти утворенню цвітушних коренів. Коренеплоди, одержані від ранніх строків сівби, використовують для літнього споживання, а пізніх — для використання восени та для тривалого зберігання.

Висівають насіння широкорядним способом (з міжряддям 45–60 см) або стрічковим (за схемою 20х50 см), норма висіву: 8–10 кг/га одноросткового або 12–15 — багаторосткового насіння.

Норма висіву залежить від схожості, величини насіння та схеми сівби. Глибина загортання насіння становить 3–4 см залежно від механічного складу й вологості ґрунту. До сівби та після неї обов’язково проводять коткування. Добрий ефект дає внесення в рядки разом з сівбою мінеральних добрив (N20P20K20).

Якщо посіви загущені або утворилася кірка, площу обов’язково боронують упоперек напрямку рядків легкими боронами. При цьому і зріджуються посіви на 15–18%, і знищуються бур’яни у фазі ниточки.

Масові сходи столових буряків з’являються на 8–12-й день після сівби. У фазі першої пари справжніх листочків проводять прорідження посівів так, щоб відстань між рослинами становила 3–4 см. За наступного формування на одному погонному метрі залишають 12–16 рослин, а проріджені рослини використовують як пучкову продукцію. Діаметр коренеплодів має становити не менш ніж 3–3,5 см. Зволікати з формуванням густоти не слід, Та як це призводить до зниження врожаю. На посівах, призначених для пучкової продукції, не дозволяється вносити гербіциди після сходів основної культури.

Затримка із прорідженням (пізніш ніж після 3–5 листочків) призводить до значного зниження товарного врожаю. До основних завдань, що їх має вирішити прорідження, належать: рівномірне розміщення рослин, знищення бур’янів, рівномірне використання поживних елементів ґрунту. На плантації столових буряків, призначеній для одержання товарних коренеплодів, після остаточного формування густоти залишають близько 500 тис. шт. рослин на одному гектарі.

Протягом вегетації на буряковій плантації проводять міжрядне розпушення ґрунту та підживлення.

Збирають буряки до настання приморозків, оскільки підмерзлі коренеплоди втрачають смакову якість і поганозберігаються. У процесі збирання коренеплоди очищають від гички й сортують на товарні, нетоварні та дрібні. Останні можна використати для вигонки в закритому ґрунті.

До товарних належать коренеплоди, діаметр яких становить: 5–14 см — у звичайних і 5–10 см — у відібраних (за ГОСТ 26766-85). Коренеплоди мають бути здоровими, без ушкоджень та уражень, мати характерні для даного сорту забарвлення і форму. Зібрані здорові стандартні коренеплоди використовують за цільовим призначенням (за потреби продають або закладають на тривале зберігання). Нестандартні (тріснуті, механічно пошкоджені, вироджені тощо) — використовують для годівлі тварин.

Інші публікації в рубриці Рослинництво:

Написати коментар