ПОРАДА

Полтавська обласна сільськогосподарська дорадча служба

  • Курси валют НБУ

    Завантажую...
    Курсы НБУ на сегодня
  • Новини економіки

  • Друзі сайту

Щавель. Технологія вирощування

Автор: Василь Дутка Видано: 25 листопада 2011

Щавель – багаторічна рослина, повсюдно поширена у виробничих посівах і як дикоросла. Корінь стрижневий, гіллястий. Прикореневі листя черешкові, яйцевидно-довгасті, біля основи списовидно-загострені. Стеблові листки більш дрібні, сидячі. Стебло прямостояче, висотою до 1 м. Квітки дрібні, червонувато-жовті, зібрані в волотисті суцвіття.

У їжу вживають молоді листки, в яких переважають лимонна і яблучна кислоти, містяться вітаміни С, В1, В2, РР, багато білка, заліза. Відвар щавлю покращує обмін речовин, це ефективний кровоспинний, в’яжучий, жовчогінний засіб. Слід пам’ятати, що з настанням спеки в старих щільних (глянцевих) листках накопичується щавлева кислота, яка особливо шкідлива літнім людям. Щавель шпинатовий, або дієтичний, відрізняється високим вмістом вітаміну С, у нього великі еліпсовидні лиски.

Сорти щавлю: Бельвільській, Широколистий, Одеський 17. Це одна з найбільш скоростиглих і холодостійких культур. Високий і якісний урожай можна виростити лише на добре удобреному і забезпеченому вологою ґрунті. Ранню продукцію одержують під плівковим укриттям і в парнику, з дво-трирічних рослин отримують зелень у теплиці.

Зустрічаються дві різновидності щавлю – кислий (Одеський 17, Широколистий) i шпинатовий. Останній дуже рано виганяє листя і хоч в ньому кислоти немає, на городі треба мати кілька десятків цих рослин, щоб одержувати надранню продукцію.

Крім того, шпинатовий щавель більш прийнятний для людей з підвищеною кислотністю шлункового соку.

Це не лише ранній продукт, а й лікувальній засіб, що застосовується при розладі шлунка, проти глистів, як кровоспинне. При жовтяниці та інших захворюваннях печінки використовують для поліпшення виділення жовчі.

Вирощування щавлю у відкритому ґрунті

При вирощуванні щавлю у відкритому ґрунті необхідно, щоб ділянка рано звільнилася від снігу і не була затоплена водою. Чим родючіша ділянка, тим вищий урожай і тим соковитіше листя щавлю. Ранній врожай можна отримати тільки на ділянках, добро обігрітих сонцем і захищених від північних вітрів.

Підготовка ґрунту, добрива і посів

Підготовку під посів щавлю слід проводитись в залежності від попередньої культури, забур’яненості ділянки та терміну посіву. Якщо на ділянці, де вирішили посіяти щавель, помічена застояна вода, то треба викопати невеликі канавки глибини до 15 см і відвести її в загальному канаву чи в яму.

Якщо будете висівати щавель рано навесні (у кінці квітня – початку травня), то ґрунт потрібно готувати з осені.

Після збирання попередньої культури (картоплі, капусти) ділянку потрібно перекопати на глибину 8 – 10 см і заборонувати граблями, щоб створити сприятливі умови для проростання бур’янів. Одночасно треба розкидати по ділянці гній з розрахунку 50-60 кг на 10 м2, і ділянку знову перекопати на глибину до 25 см. Коли будете перекопувати ділянку, намагайтеся не вивертати на поверхню Нижній малородючій шар ґрунту. Слідкуйте також, щоб ділянка була чистою від багаторічних кореневищних (пирій повзучій) та бур’янистих рослин.

Навесні для закриття вологи землю знову перекопують і вносячи мінеральні добрива: 200-300 г аміачної селітрі і 100-150 г хлористого калію на 10 м2, але попередньо їх слід перемішати з наявним перегноєм або торфом – на одну частину мінеральних добрив візьміть близько трьох частин добре перепрілого перегною або торфу. Добрива потрібно рівномірно розподіляти по ділянці, граблями закласти в ґрунт і зробити посів.

При весняному посіві щавель зазвичай висівають на грядках, особливо на знижених ділянках з важкосуглинистим ґрунтом. Ширина пасма повинна бути не більше 100 см, а висота – 20-25 см. Перед сівбою поверхню грядки необхідно вирівняти, на ній не повинно буті великих грудок землі і рослинних залишків.

Посів проводять у рядки (борозенки) намічені маркером, Відстань між якими має бути 20-25 см. Сіяти краще сухим насінням і обов’язково у вологий ґрунт, але можна і намоченим, особливо якщо ґрунт сухий. Насіння щавлю дрібне, тому закладають його на глибину 1-3 см. Для посіву щавлю на площі 10 м2 достатності від 7 до 10 г добре схожих насінин. При збільшенні норми висіву урожай листя підвищується. Якщо ділянка розташована на піднесеному місці, то щавель можна висівати не на грядках, а на рівній поверхні.

При ранньому посіві збір листків проводять один раз.

Якщо вирішили посіяти щавель влітку (у липні – серпні), то обробку ґрунту почніть у липні. Органічні добрива краще внести під попередні культури (салат, редиска), які до моменту посіву щавлю вже будуть прибрані. Ділянку перекопайте, при необхідності поробіть грядки і висівайте щавель.

До заморозків рослини повинні добре розвинутися, утворити 2-4 справжніх листка і накопичити необхідну кількість поживних речовин для перезимівлі. Тоді отримати врожай можна ранньою весною, коли відчувається недолік у свіжих овочів.

Посів щавлю можна виробляти і пізно восени – під зиму. Його висівають так, щоб насіння проросло лише навесні наступна року, в іншому випадку сходи можуть потрапити під осінні заморозки, підмерзнути і на наступний рік буде низький урожай щавлю, а то й зовсім рослини загинуть. При правильному підзимовому посіві щавлю можна збирати врожай у другій половині літа 2-3 рази.

Догляд за посівами та Збирання щавлю. На вашій ділянці рано навесні почали зеленіти сходи щавлю. Подивіться на них уважніше. Якщо посіви загущені, то прорідіть їх – залиште між рослинами 5 см. При проріджуванні рослини ростуть краще, листя у них будуть великі, соковиті. Прополіть посіві щавлю від бур’янів і мотикою розпушіть міжряддя. Прополку і розпушування міжрядь повторіть через 15 днів. При іншому розпушуванні підгодуєте рослини мінеральними добривами з розрахунку 15 г аміачної селітрі, 20 г суперфосфату і 10 г калійних добрив на 10 м2. ЯКЩО буде необхідність у подальших підгодівлях, то краще їх проводити після зрізки листя.

З іншого року догляд за щавлем ранньою весною починають з прибирання відмерлих торішніх листків і стебел. Для цього використовуються наявні у господарстві граблі. Після того як приберете торішнє листя, прорихліть міжряддя та зробіть підживлення рослин мінеральними або органічними добрива, що сприятиме відростанню листя. З мінеральних добрив можна використовувати аміачну селітру з розрахунку 20 г на 10 м2. З органічних добрив рекомендуємо гнойову рідину, розведення водою в 4 рази, або курячий послід, розведення водою в 10 разів.

На початку червня, коли листя досягнуть довжина 8 – 10 см, їх можна зрізати ножем на відстані не менше 5 см від поверхні землі. При зрізці залиште дрібні листочки для наступний зборів. Щоб не пошкодити рослини щавлю, листя можна обскубувати з черешками довжина 4-6 см.

Прибирати щавель краще вранці, коли обсохне роса. Зрізаній і очищені від квіткових стебел і жовтого листя щавель слід покласти в кошик і відразу ж прикрити, щоб листя не в’яли. Зберігайте щавель в прохолодному місці.

Зрізати листя протягом літа можна 3-4 рази – через кожні 18-25 днів, припиняючи збір за місяць до кінця вегетації, щоб рослини зміцнілі перед відходом під зиму.
Восени, коли заберете все листя щавлю, в міжряддя внесіть гній з розрахунку 15-20 кг на 10 м2 і зробіть підгортання рядків. Це обереже посіві від вимерзання.
Найбільш високі врожаї щавель дає протягом  двох років. З третього року врожай починає знижуватися, листя грубіють, робляться дрібними, з’являються квітконосні пагони. Тому залишати посіві щавлю на одному місці більше 3 років не рекомендується. Краще цю ділянку з осені перекопати, а навесні наступна року зайняти іншими культурами.

Не забудьте протягом літа залишити хоча б кілька рослин щавлю для одержання насіння, які будете висівати навесні на новій підготовленій ділянці. Рослини, які залишаєте для одержання насіння, потрібно прорідити на відстань 15-20 см. На них зрізання листя проводити не слід – Це послабить рослини і затримає появ стрілок, тому насіння може бути неповноцінним.

Щавель починає цвісти наприкінці травня, а насіння достигає на початку липня. При сприятливій погоді насіння достигає в кінці червня. Побурілі суцвіття (волоті) зрізують, зв’язують у снопики і протягом 10 днів просушують підвищеними в добре провітрюваному приміщенні (сарай, горище), після чого його обмолочують. Для цього беруть мітлу, розтирають її між долонь і відвіюють насіння на вітрі. Готове насіння зсипають у мішечок і підвішують у сухому приміщенні для зберігання. Насіння зберігає схожість до 4 років.

Хвороби та шкідники щавлю. Якщо помітите, що на нижній стороні листя щавлю з’являться розпливчасті плями з сіруватим нальотом, значить рослини вражені несправжньою борошнистою росою. Для боротьби з цією хворобою потрібно за 10 днів до Збирання листя обприскати посіві бордоською рідиною.

На черешках і листі щавлю можуть з’явитися дрібні жовтувато-бурі плями, на яких утворюються спори темно-бурого забарвлення. Це  поширення захворювання – іржі.
При правильній агротехніці та мінеральних фосфорно-калійних підгодівлях ураження рослини іржею знижується.

Поширення шкідниками щавлю є жуки та личинки щавлевого листогриза і гусениці щавлевого пильщика. Для боротьбі з ними обпилити рослини дустом гексахлорану, але тільки після того, як урожай листя вже буде зібраний.

Щавлева попелиця висмоктує соки з листя і стебел. Щоб знищити її, обприскайте рослини нікотін-сульфатом з розрахунку 10-15 г препарату на 10 л води з додаванням невеликої кількості мила (до 30-40 г). Краще ВСІ заходи по боротьбі з хвороби та шкідниками проводити восени.

Інші публікації в рубриці Рослинництво:

Написати коментар