ПОРАДА

Полтавська обласна сільськогосподарська дорадча служба

  • Курси валют НБУ

    Завантажую...
    Курсы НБУ на сегодня
  • Новини економіки

  • Друзі сайту

Мангольд

Автор: Василь Дутка Видано: 15 листопада 2011

Мангольд (або листовий буряк) – рослина з родини амарантових, підвид буряка звичайного. Історія обробітку мангольда налічує більше трьох тисячоліть – його культивували в Давньому Вавилоні, Єгипті, Греції та інших країнах Середземномор’я. У Стародавньому Римі мангольд був широко відомий під назвою бета або «римська капуста». В даний час мангольд як овочева рослина широко поширений в країнах Центральної та Західної Європи, Латинської Америки, в США, Мексиці, Індії, Японії та інших країнах. Особливо популярний мангольд в італійській кухні. Мангольд застосовують головним чином в кулінарії. На відміну від буряка в їжу використовують не коренеплоди, а листя і стебла рослини. Мангольд часто використовують при приготуванні різних дієтичних вітамінних страв. Свіжі листя мангольда додають в різні салати, супи, соуси, борщі, запіканки, холодні закуски і другі страви, використовують  як гарнір (як шпинат) і для приготування голубців і консервують разом зі щавлем. Черешки мангольда консервують і маринують, або використовують як гарнір в тушковані або варені (спочатку злегка відварюють, а потім обсмажують в сухарях як кольорову капусту) вигляді, їх також додають в супи, соуси і бульйони.

Мангольд – це скоріше овоч, ніж зелень. Велика рослина висотою до 60-70 см. Мангольд дуже гарний – він прикрашає город і навіть квітник, особливо красивими бувають червоно черешкові сорти з різьбленим листям. Мангольд найкраще росте, розвиваючи красиву розетку, на родючих і пухких некислих ґрунтах з достатньою кількістю вологи. Яскраво забарвлені черешки і ошатні листя мангольда незмінно привертають увагу і є гарною прикрасою саду. Для компактних листових сортів мангольда рекомендована відстань між рослинами близько 25 см, для черешкових сортів з великим листям – в два рази більше.

З декоративною метою садівники вирощують різноманітні сорти мангольда, серед яких виділяються різновиди:

- Зеленочерешковий (з зеленими черешками й листям, розетка напівстояча або напівсплюснута);

- Сріблясточерешковий (з сріблясто-білими черешками, хвилясте або гофроване листя темно-зелене або жовто-зелене, розетка пряма або напівстояча);

- Червоночерешковий (з червоно-малиновими або червоно-фіолетовими черешками, листя темно-зелені з червоними жилками, розетка пряма або напівстояча);

- Жовточерешковий (з жовтими або жовтогарячими черешками, листя темно-зелені із золотистими жилками, розетка напівстояча).

Мангольд або листовий  буряк - близький родич кормового, цукрового та звичайного, столового, буряка. Це дворічна рослина, яку зазвичай вирощують як однорічник. Втім, якщо його як слід укрити на зиму, він цілком може перезимувати на грядці, і тоді у вас буде свіжа зелень з ранньої весни і до червня, поки мангольд не викине квіткові стебла. А зелень мангольда не тільки приємна на смак, але і вельми корисна великою кількістю вітамінів, білкових речовин, цукрів і мінеральних солей кальцію, фосфору і заліза. Французи кажуть, що мангольд прекрасний, бо його листя замінюють шпинат, а черешки смачні і соковиті, як спаржа.

Існують численні сорти мангольда, що розрізняються за кольором стебел, – білуваті, сріблясті, жовті, світло-і темно-зелені – і виглядом листя, кучеряві або рівні. На відміну від буряка, у мангольда кулінарну цінність представляють саме листя і стебла (черешки). Багато сортів мангольда дуже декоративні і здатні прикрасити собою квітник або міксбордер.

Розмножується мангольд насінням. Насіння мангольда таке ж, як у буряків, у вигляді суплідь – “клубочків”, кожен з яких містить від 3 до 5 насіння. Вони зберігають схожість 3 роки. Проростати насіння мангольда починають вже при температурі 4-5 ° C, найбільш сприятлива для проростання температура 18-20 ° C. Сходи переносять легкі заморозки.

На розсаду мангольд, як і буряк, сіють в кінці березня – початку квітня, у відкритий ґрунт – в третій декаді квітня. Глибина загортання насіння 2,0 – 2,5 см. Оптимальна відстань між рядами для черешкових сортів 40 см, а для листових – 25 см. Насіння черешкових сортів сіють через кілька см, листових – через один см. Насіння перед посівом замочують 1-1, 5 днів.

Мангольд відноситься до рослин із середнім споживанням поживних речовин, вважаючи за краще ґрунту, багаті органічними речовинами і реакцією, близькою до нейтральної pH 6,5-7,0. Дуже чуйний на підгодівлі, але варто мати на увазі, що на надмірно угноєному ґрунті мангольд здатний накопичувати надмірну кількість нітратів, особливо при затіненні. Мангольд вологолюбний, але не терпить перезволожених ґрунтів.

Мангольд бажано вирощувати при повному сонячному освітленні, хоча він здатний зростати і в півтіні. При недоліку світла у нього затримується ріст, а в листі накопичуються нітрати. Ця особливість притаманна і шпинату, і багатьом іншим зеленим овочам. Але якщо у вас є якісь підозри, позбутися від можливого надлишку нітратів можна досить простим способом. При приготуванні мангольда (цей прийом підходить і для шпинату) досить злити першу воду, таким чином віддаляється від 40% до 70% нітратів, і овочі можна їсти без побоювання.

Мангольд можна виростити і на підвіконні чи балконі. І в цьому випадку мангольд не тільки порадує вас зеленню, а й прикрасить ваш будинок. Особливо якщо ви посадите кілька рослин різних сортів. Наприклад, сріблясточерешковий мангольд (у магазинах представлений сортами Lucullus, Fordhook Giant, White Silver) має м’ясисті черешки сріблястого кольору і зморшкуваті листя з білими прожилками. А у червоночерешкового мангольда черешки не тільки іншого кольору, але і більш тонкі. Втім, гурмани вважають, що він трохи поступається смаком як сріблясточерешковому, так і шпинатному мангольду з його більш великими і ніжними на смак листками.

Склад мангольда

У 100 г мангольда міститься:

Вода – 92.66 г;  Білки – 1.8 г ;  Жири – 0.2 г;  Вуглеводи – 2.1 г;  Харчові волокна (клітковина) – 1.6 г;   Зола – 1.6 г

Вітаміни в мангольді:

Вітамін А (бета-каротин) – 3.65 мг;   Вітамін В1 (тіамін) – 0.04 мг;  Вітамін В2 (рибофлавін) – 0.09 мг;    Ніацин (вітамін В3 або вітамін РР) – 0.4 мг;  Вітамін В5 (пантотенова кислота) – 0.172 мг;    Вітамін В6 (піридоксин) – 0.1 мг;  Вітамін С (аскорбінова кислота) – 30 мг;   Фолієва кислота (вітамін В9) – 14 мкг;  Вітамін Е (токоферол) – 1.89 мг ;    Вітамін К (філлохинон) – 830 мкг ;  Холін (вітамін В4) – 18 мг.

Макроелементи в мангольді:

Калій – 379 мг; Кальцій – 51 мг; Магній – 81 мг;  Натрій – 213 мг; Фосфор – 46 мг.

Мікроелементи в мангольді:

Залізо – 1.8 мг; Марганець – 366 мкг; Мідь – 179 мкг; Селен – 0.9 мкг;  Цинк – 0.36 мг.

Калорійність мангольда

У 100 г мангольда в середньому міститься близько 19 ккал.

Лікувальні і корисні властивості мангольда

Застосування мангольда в медичних цілях практикували ще лікарі в Стародавньому Римі, зокрема використовували його як ефективний проносний засіб. У порівнянні з буряком мангольд містить більшу кількість вітамінів, тому його зелень рекомендують вживати в їжу для профілактики весняних авітамінозів. Вживання його в їжу сприяє виведенню з організму нерозчинних солей, покращує роботу печінки,  серцево-судинної системи, стимулює діяльність лімфатичної системи, підвищує імунітет і стійкість організму до простудних захворювань. Також в мангольд багато пектинових речовин, що робить рослина цінним дієтичним продуктом для хворих з кишково-шлунковими захворюваннями.

Корисний мангольд при безсонні, неврозі, ожирінні, анемії, цукровому діабеті, гепатиті, атеросклерозі, гіпертонії, сечокам’яній хворобі, ракових захворюваннях і променевій хворобі.

Мангольд ефективний у боротьбі з різними запальними процесами – відварені листя прикладають до наривів і опіків, а компрес з товченого листя знімає запалення очей. Сік мангольда п’ють при зубному болі і застосовують для видалення бородавок і виведення ластовиння. Кашку з коріння мангольда використовують як засіб проти облисіння.

Мангольд: протипоказання

Не рекомендують вживати в їжу зелень і стебла мангольда при індивідуальній нестерпності.

Крім того свіжовичавлений сік мангольда, в якому містяться леткі речовини, може викликати нудоту, блювоту, сонливість, зниження пульсу артеріального тиску. Тому його рекомендують пити лише через кілька годин після віджимання.

Інші публікації в рубриці Рослинництво:

Написати коментар