ПОРАДА

Полтавська обласна сільськогосподарська дорадча служба

  • Курси валют НБУ

    Завантажую...
    Курсы НБУ на сегодня
  • Новини економіки

  • Друзі сайту

Гарбуз відноситься до дієтичних продуктів завдяки вмісту в ньому цукрів, вітаміну С, каротину, клітковини, пектинових речовин, зольних елементів, органічних солей, заліза, фосфору.

Гарбуз використовується у вареному, смаженому, печеному, тушкованому вигляді, а також для приготування повидла, варення, маринадів. Багато сортів добре зберігаються в зимові і весняні місяці особливо якщо в період зростання використана правильна технологія вирощування.

Лікувальні властивості гарбуза

Страви з м’якоті незамінні при хронічних захворюваннях органів травлення – гастритах, ентеритах, колітах, гепатитах, хронічних запорах.

Гарбуз і гарбузовий сік з медом допомагають розслабитися і швидше заснути. А ще гарбуз необхідний в раціоні людей з цукровим діабетом, подагрою, сечокам’яною хворобою, набряками серцевого та ниркового походження, атеросклерозом і гіпертонією, ожирінням, фурункулами і абсцесами.

Насіння гарбуза корисні в комплексному лікуванні передміхурової залози.

Біологічні особливості

Гарбуз – однорічна рослина родини Гарбузових з потужною надземною і кореневою масами. Насіння починає проростати при 14 ºC, оптимальна температура 25-28ºC. Рослини не переносять навіть короткочасних заморозків.

Гарбуз – рослина довгого світлового дня, негативно реагує на затінення. Рослина гарбуза має потужну листову поверхню (більше 30 м2), дуже вимоглива до вологи, особливо в першій половині вегетації.

Рослина теплолюбна, високі врожаї дає на родючих, добре прогріваються сонцем місцях. На присадибних ділянках гарбуз часто розміщують з південного боку стін, щільних парканів, де створюються сприятливі умови для її росту і розвитку.

В Україні поширені три види гарбузів: великоплідний, звичайний і мускатний.
Для одержання насіння технічного призначення використовують в основному великоплідний гарбуз. Великоплідний гарбуз, на відміну від звичайного гарбуза пізніше дозріває, тому успішно культивується в південному регіоні.

ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Ґрунт, попередники. Посіви гарбуза потрібно розміщувати на супіщаних, легко – і середньо суглинкових чорноземах і каштанових ґрунтах з рН ґрунтового розчину 6,0-7,0.
Кращі попередники: пшениця озима, трави багаторічні, зернобобові, кукурудза на зелений корм.

Повертати посіви гарбуза на попереднє місце вирощування, а також розміщувати після інших культур родини гарбузових рекомендується не раніше, ніж через 5-8 років.

Внесення добрив. Дози добрив та співвідношення між елементами мінерального живлення рослин встановлюють з урахуванням родючості ґрунту, його насиченості рухомими формами поживних речовин, добрива попередника і способу внесення.

Добрива вносять в оптимальних дозах залежно від ґрунтово-кліматичної зони обробітку та типу ґрунтів. Рекомендована доза добрив для незрошуваних умов півдня України N60P60K30. При локальному способі внесення мінеральних добрив їх кількість зменшують в 2-3 рази від рекомендованої дози. Вносять добрива восени під оранку або ранньовесняну культивацію.

Посів. Перед сівбою насіння прогрівають у термостаті при температурі 35-40 ºC протягом 3-5 діб або 60 ºC – протягом 4 годин.

Посів проводять, коли ґрунт на глибині 10см прогріється до 10-12 ºC. Норма висіву насіння гарбуза сорту Альтаїр становить 3,0-3,5 кг / га. Глибина загортання насіння 6-8см.

Схема сівби гарбуза 210 х 100см, густота 5,0 тис. рослин на 1га.

Для посіву використовують сівалку СУПН-12А або ін..

Догляд за рослинами. При утворенні ґрунтової кірки необхідно застосовувати боронування, поперек посівних рядків легкими боронами, але не пізніше, ніж через 3-5 днів після висіву насіння. Після сходів і до змикання батогів проводять розпушування ґрунту.
Ручну прополку посівних рядків проводять після появи сходів, наступні – при необхідності. При застосуванні ґрунтових гербіцидів достатньо однієї прополки, яка проводиться у фазу 3-4 справжніх листків. У цей же період проводять формування густоти стояння рослин в рядку.

При вирощуванні особливо великих плодів гарбуза деякі овочівники-аматори ставлять відро води, в яке опускають один кінець мотузки, а інший укладають навколо рослини і засипають ґрунтом. Таким чином підтримується оптимальний режим вологості.

Для отримання більш високого врожаю гарбуза на посівах або поблизу від них розміщують пасіки або вулики. При відсутності в жарку погоду бджіл відбувається масове опадання зав’язей. Гарбуз з видовженою формою плодів у несприятливих умовах і при поганому запиленні дає потворні плоди. Найбільш стійка до таких умов куляста форма плодів.

У присадибному господарстві гарбуз можна вирощувати на вертикальній шпалері уздовж південного боку будинку або огорожі. Для цього на відстані 50 см одна від одної викопують лунки, засипають їх гноєм, перемішаним з ґрунтом, і обробляють 1%-м розчином перманганату калію. Розсаду висаджують після того, як мине небезпека заморозків. Близько кожної рослини ставлять кілок і прив’язують до нього шнур, інший кінець якого закріплюють у карниза даху або зверху огорожі. За шнуру пускають головне стебло. На кожній рослині залишають дві зав’язі, точки росту прищипують, бічні пагони без плодів вирізають, нижні бічні – підрізають.

Гарбуз вражають хвороби: борошниста роса, мозаїка, гнилі плодів та інші, а також пошкоджують шкідники: попелиця баштанна, дротяники та ін..

Для захисту від борошнистої роси необхідне дотримання сівозміни, знищення рослинних залишків, глибока зяблева оранка, регулярні поливи. Імунізація рослин мікроелементами: 0,03%-й перманганат калію (3 г на 10 л води) з 0,02%-м мідним купоросом (2 г на 10 л води) – замочування насіння на 30 мін та обприскування рослин на ділянці. Обробка рослин гумату натрію: замочування насіння в 0,01%-м і обприскування рослин 2-Зраза 0,0-05%-м (відповідно 1 та 0,5 г на 10 л води). Від загнивання плодів в дощове літо допомагає сік алое (столітник). На плоді вирізують ранки і гниль і натирають соком листя алое. Уражені місця висихають, а плід продовжує рости і розвиватися.

Від попелиці баштанної проводять знищення бур’янів. Обприскування розчином мила (100-200 г на 10 л води) або лугом (200 г золи і 50 г мила на 10 л води). Використовують також відвар полину.

Збір плодів і виділення насіння. До збирання гарбуза приступають у фазу фізіологічної зрілості. Ознаками зрілості гарбуза є всихання і опробковіння плодоніжки, добре позначений малюнок кори і її затвердіння.

Насіння з плодів гарбуза виділяють вручну або механізовано.

Сушіння насіння. Миті насіння гарбуза відразу необхідно просушити. Сушку проводять при сприятливих умовах на відкритому повітрі протягом 2-5 днів, розстеливши його пластом не більше 5 см, в критих вуличних сушарках з вентильованим днищем сушильного лотка або в спеціалізованих сушарках.
Досушувати насіння можна в сушарці за температури прогрітого повітря не більше 35-38 ºC і до кондиційної вологості – 10%.

Вимоги до якості насіння. Насіння гарбуза повинні бути білого кольору без темних плям і пошкоджень. Маса 1000шт насіння 300-350г, вологість 9-10%. Насіння не повинні оброблятися хімічними препаратами, повинні бути без пошкоджень шкідниками і без сторонніх домішок. Зберігають насіння в мішках при температурі повітря в приміщенні 10-18 ºC і відносної вологості повітря 50-60%.

Інші публікації в рубриці Рослинництво:

Написати коментар