ПОРАДА

Полтавська обласна сільськогосподарська дорадча служба

  • Курси валют НБУ

    Завантажую...
    Курсы НБУ на сегодня
  • Новини економіки

  • Друзі сайту

Заходи проти цього шкідника простіші, ніж проти інших карантинних видів, оскільки шкодочинна стадія належить до групи гризучих гусениць. Для обмеження чисельності цього шкідника доволі високу ефективність забезпечують мікробіологічні інсектициди грибної, бактеріальної та вірусної природи. Їх застосування добре вивчено в пострадянських країнах. На жаль, через відсутність їх реєстрації в Україні немає змоги їх широко застосувати проти АБМ.

Проте й застосування вивчених сучасних хімічних інсектицидів із різних класів сполук і групи біологічно активних речовин (Базудин, 60% к.е. — 0,6 л/га; Бі-58 новий, 40% к.е. — 0,8 л/га; Фуфанон, 57% к.е. — 0,6 л/га; Конфідор, 20% в.р.к. — 0,4–0,5 л/га; Політрин, 20% в.р.к. — 0,2 л/га; Шерпа, 25% к.е. — 0,2 л/га; Моспілан, 20% з.п. — 0,33 кг/га; Карате, 5% к.е. — 0,4 л/га; Інсегар, 25% з.п. — 0,6 кг/га) забезпечує надійний захист плодових і декоративних паркових насаджень від цього шкідника. Інсектициди застосовують у період появи гусениць II–III віків як першої, так і другої генерацій, БАР (Інсегар, Матч та інші) — в період масового відкладання яєць — відродження гусениць.

За спостереженнями деяких дослідників, у плодових садах, де захист від основних шкідників на належному рівні, АБМ не шкодить.

У разі застосування хімічних інсектицидів, БАР і мікробіологічних інсектицидів проти карантинних фітофагів слід дотримуватися “золотого правила”, а саме: система застосування активних засобів захисту культур має бути побудована з урахуванням антирезистентних заходів. Слід уникати помилок, які є в сучасному “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” та його доповненнях, де рекомендують застосовувати окремі препарати до 4 разів за вегетаційний період. За нехтування антирезистентними правилами шкідники можуть набути резистентності за 4–5 років до будь-якого інсектициду, навіть до тих, що належать до групи БАР.

Отже, система (схема) застосування інсектицидів проти карантинних фітофагів має передбачати поєднання препаратів із різних класів хімічних сполук, а ще краще — чергування хімічних інсектицидів, БАР і мікробіологічних препаратів так, щоб якнайповніше забезпечувалася можливість дії природних ентомофагів та ентомопатогенів.

Заходи з обмеження поширення на присадибних ділянках

1. Обов’язковим елементом системи захисту багаторічних насаджень від АБМ є систематичне спостереження за появою та динамікою розвитку шкідника: першої генерації — з кінця квітня до середини липня; другої — з середини липня і до кінця вересня. У період льоту метеликів (21.04 — 25.05 і 12.07 — 12.08) вранці обстежують стіни будівель і крони дерев, де можуть зосереджуватися метелики. За невеликої чисельності шкідника струшують гілки дерев, з яких можуть злітати чи падати на землю білі метелики.

2. Надзвичайно важливим елементом є встановлення чисельності метеликів, оскільки гусениці 2–3-х пар метеликів можуть знищити листя з яблуні віком 12–15 років.

3. Наступним етапом є встановлення строків початку відкладання яєць і відродження гусениць. Цей період є надзвичайно важливим для застосування гормональних препаратів: ювеноїдів — Інсегару та Фазису та інгібіторів синтезу хітину — Діміліну, Матчу, Номолту, Різону, Сонету, що характеризуються низькою токсичністю для тварин (ЛД50 > 5000 мг/кг) і тривалим захисним ефектом (30–40 діб). У період появи гусениць молодших віків (L1–L2) найдоцільніше застосовувати біопрепарати: Лепідоцид, Бітоксибацилін та інші. Під час застосування цих груп препаратів слід ретельно обробляти всю крону дерева, щоб уникнути переповзання гусені на необроблені ділянки.

4. За відсутності гормональних препаратів і мікробіологічних інсектицидів на невеликих присадибних ділянках надійним є механічний метод знищення шкідника, що ґрунтується на систематичному зрізуванні кубел і їх знищенні. А саме гусениці третього-четвертого (L3–L4) віків ведуть стадний спосіб життя і зосереджуються в кублах. За появи таких кубел їх зрізують секатором і скидають у відро з водою, зверху заливають гасом, машинною оливою чи просто олією, що прискорює загибель гусениць. Таку операцію повторюють через кожні 5 діб упродовж 15–20 діб як проти першого, так і другого поколінь.

5. Після зрізування кубел на стовбури дерев накладають ловильні пояси з гофрованого картону заввишки 30 см чи соломи, обгорнутої папером, або поліетиленової плівки. Через 10–15 діб пояси знімають, відловлених лялечок згодовують домашній птиці чи знищують або закладають у щільні ящики, закриті зверху сіткою з діаметром отворів 3 мм для вильоту ентомофагів. Виплоджених метеликів знищують.

6. Аналогічну систему знищення АБМ застосовують і проти другого покоління. Окрім того, восени згрібають і знищують рослинні рештки під деревами, очищають кору дерев, пристовбурні кола відповідно до проекцій крон дерев перекопують.

(За матеріалами відкритих джерел)

Інші публікації в рубриці Актуальні питання:

Написати коментар