ПОРАДА

Полтавська обласна сільськогосподарська дорадча служба

  • Курси валют НБУ

    Завантажую...
    Курсы НБУ на сегодня
  • Новини економіки

  • Друзі сайту

Страхуваня сільськогосподарських ризиків

Автор: Адмін Видано: 10 січня 2011

Що таке страхування сільськогосподарських ризиків

Кожному відомо, що нині люди вміють будувати досконалу техніку, ке­рувати складними процесами виробництва за допомогою електронних програм, але перед природною стихією, так само як багато років тому, вони є безсилі. Сільськогосподарські виробники сьогодні використову­ють ефективні “інструменти” для вирощування багатого врожаю. Йдеть­ся про добрі сорти культур, прості та комплексні добрива, величезну кіль­кість засобів захисту рослин, розумну техніку. Однак несподівана буря, ураган, землетрус, град, повінь, тривала посуха, заморозки чи інші чин­ники, що мають об’єктивний та випадковий характер, можуть згубно вплинути на майбутній врожай, поголів’я худоби чи птиці і навіть вщент знищити плоди тяжкої праці. Такі чинники, що негативно позначаються на кінцевій продукції вашого виробництва, називаються ризиками.

Чи можна працювати без ризиків

Жити, а тим більше виробляти якусь продукцію без ризиків, так са­мо як без гріхів, не можливо. Бо ризики не залежать від людського ба­жання та свідомості. Якщо ви людина азартна і сподіваєтеся, що нега­разди вас обминуть, то не зважатимете на ризики. Проте ціна вашої ставки в цій грі виявиться надто високою, бо дорівнюватиме вартості всього вашого майна та праці.

Як можна забезпечити себе від ризиків

Ризиків можна уникати, протистояти їм або керувати ними. Наприк­лад, ви відчутно зменшите ризик крадіжки худоби, якщо оточите ферму надійною огорожею. Посіявши сільськогосподарські культури в опти­мальний період, ви зведете до мінімуму наслідки вимерзання чи посухи. Диверсифікація виробництва (комбінація рослинництва, тваринництва, переробки) дає змогу зменшити річні коливання доходів. Нарешті, ви мо­жете перестрахуватися — відкласти “на чорний день” певну суму, що приблизно дорівнює вартості всього вашого майна та виробництва. Зазвичай заощадити стільки грошей не можливо, та й взагалі робити це не доцільно. Набагато краще вкладати ці кошти в розширення та вдоско­налення виробництва. То як же забезпечити себе від ризиків? Найефек­тивнішим методом керування ризиками вважають їх перекладання на інших осіб через підписання страхової угоди.

 

Що таке страхування

Страхування — це спосіб відшкодування збитків, заподіяних фізичній або юридичній особі, за допомогою розподілу сплати між багатьма особами. Збит­ки компенсують із страхового фонду, що перебуває в розпорядженні страхової організації. Страхова організація, або страхова компанія, або страховик – це фінансова установа, яка має ліцензію на провадження страхової діяльності. Укладаючи договір про страхування зі страховиком і набуваючи право отримати страхове відшкодування, ви виступаєте в ролі страхувальника.

Скільки коштує страхування

Якщо ви вирішили перекласти власні  ризики на плечі страховика і сподіваєтеся на відшкодування вар­тості втраченого майна, то мусите сплатити страховику страхову пре­мію, інакше кажучи — страховий внесок або страховий платіж. Ці гроші ви можете відрахувати одра­зу під час укладання договору або від­давати частинами, протягом пере­дбаченого в договорі терміну. Стра­хова премія залежить від страхової суми — вартості майна, яке ви хочете застрахувати, та страхового тарифу.

Страхову суму встановлюють на підставі тієї інформації, яку ви самі надаєте страховику. Бо тільки ви знаєте, який врожай плануєте отримати і за якою ціною його продати, скільки ви за­платили за корів чи скільки вам кош­тує їх утримання. Що дорожче ви оціните своє майно, то більше платитимете за його страховий захист.

Страховий тариф — це і є своєрід­на ціна страхування, яку визначає сам страхувальник і яка становить певні відсотки від страхової суми. Ви­бираючи на базарі потрібний товар, ви купуєте його в того продавця, кот­рий пропонує дешевшу, але не гіршу за якістю продукцію. Аналогічні непи­сані правила діють і на страховому ринку: страхові компанії пропонують вам страхувати одні й ті самі ризики за різними тарифами, оскільки забе­зпечують різний рівень обслуговування. Страховий тариф встановлюють не зі стелі, а на підставі кількарічних статистичних даних. Цей показник за­лежить насамперед від імовірності того чи того  ризику.

Скажімо, імовірність урагану є набагато менша порівняно з вимерзанням чи посу­хою. Тому в першому випадку страховий тариф може становити 0,1% стра­хової суми, а у двох інших — 3%. Крім того, кожна страхова компанія визна­чає свої тарифи, зокрема через те, що прагне здобути перевагу в конку­ренції і привабити клієнта. А ось ще один суттєвий момент: що ширше коло учасників страхування, то менші страхові тарифи.

Чи повернуть вам страхову премію, якщо страховий випадок не настав

Суму сплачених страхових внесків вам повністю повернуть лише в тому разі, якщо ви уклали накопичувальний договір про страхуван­ня життя. За всіма іншими видами страхування страхової премії не повертають: її використовують для формування страхових фондів та страхових резервів. Саме завдяки наявності таких коштів страхова компанія буде спроможна відшкодувати всі збитки в разі настання катастрофи, яка позбавить майна не тільки вас, а й інших меш­канців великої території.

Що таке страхове відшкодування

Відшкодування — це грошова сума, яку виплачує вам страховик у то­му разі, якщо ваше майно знищено чи пошкоджено внаслідок настання страхового випадку. Така компенсація не може перевищувати страхової суми, однак може бути меншою за неї.

Відомо, що сільськогосподарсь­ке виробництво є найбільше ризи­кованим з-поміж усіх галузей еко­номіки (посіви культур та тварини потерпають від природних катакліз-мів). Тому страхові компанії зде­більшого не беруть на себе відпо­відальності за 100% вашого споді­ваного прибутку, натомість намага­ються її зменшити. Міру відповідаль­ності називають страховим по­криттям. Якщо покриття становить 70%, то страховик компенсує лише 70% збитків.

Тоді страхове відшкодування в разі загибелі всього вашого врожаю становитиме не 9 000 грн., а 6 300 грн. За таких обставин ви перебираєте на себе 30% ризиків. Однак при цьому страхова премія, яку ви сплачуєте страховику, також зменшується на 30% і становить не 414 грн., а 289,8 грн. Крім того, страховик може запропонува­ти вам визначити в договорі страхування франшизу — частину збитків, якої він не відшкодовуватиме в разі настання страхового випадку.  У такий спосіб страховик перекладає на ваші плечі ще частину ризику, але одночасно змен­шує страховий тариф, знижуючи вартість страхування.

 

Чому страхування іноді ототожнюють з шахрайством

Представники страхових компаній, пропонуючи керівникам господарств забезпечити себе від сільськогосподарських ризиків, часто чують від них приблизно таку відповідь: “Та ви зараз в мене гроші видурите, а потім я відшко­дування від вас не дочекаюся”. Чому так трапляється і як можна уникнути про­блем із страховим відшкодуванням?

По-перше, укладаючи страхо­вий договір, уважно ознайом­теся з умовами такої угоди та Правилами страхування, на підставі яких конкретна ко­мпанія надає послуги з того виду страхування, котрий ви обра­ли. Чітко з’ясуйте, які саме ри­зики приймає на себе страховик і в яких випадках він не несе відповідальності. Припус­тимо, ви застрахували своїх корів від пожежі. Цього лиха не сталося, але худобу ви втрати­ли: її хтось  вкрав.  Звісно, що в такому разі ви не можете претендувати на якесь від­шкодування. Отож варто заз­далегідь визначити, які небезпеки можуть реально загро­жувати вашому майну.

По-друге, уважно прочитайте ту частину договору, в котрій іде­ться про ваші обов’язки. Якщо ви не дотримаєте визначених тут умов, то страховик матиме право відмовити вам у виплаті або зменшити її величину.

По-третє, в жодному разі не порушуйте терміну, протягом якого можна звернутися до страховика з повідомленням про страхову подію і оформити всі потрібні документи, що підтверджують факт її настання. Так, озима пшениця в період перезимівлі вимерзає
внаслідок того, що певний час температура грунту на глибині заля­гання вузла кущення тримається на рівні, нижчому за критичну межу (-16°С). Щоб підтвердити, що ваша пшениця загинула саме від вимерзання, належить подати до страхової компанії довідку метеостанції, де буде вказано щоденну величину відповідного температурного показника за певний період.

• Нарешті, якщо ви чітко виконали свої договірні зобов’язання, а страховик чомусь вам відмовляє, апелюйте до його найвищого керівництва. А якщо й цей крок не допоможе вам одержати ком­пенсацію — подавайте позов до господарського суду. Загалом в Україні зареєстровано 385 страхових компаній, понад 50 з яких спеціалізуються на наданні послуг сільськогосподарським ви­робникам. За умов такої великої конкуренції страховикам не вигідно об­манювати своїх клієнтів і необгрунтовано відмовляти їм у виплаті. Бо тоді постраждає імідж цих компаній, і охочих скористатися їхніми послугами ставатиме щораз менше. Нині страхові організації, навпаки, намагають­ся працювати за сучасними стандартами, які передбачають оперативне оформлення документів та швидку виплату відшкодувань. Зволікання з виплатами, необгрунтовані відмови чи зменшення величини компен­сації могла собі дозволити державна страхова компанія тоді, коли мала монопольне право працювати на страховому ринку.

Звідки страховики беруть гроші на страхові виплати

Страхові компанії — це фінансові установи, які можуть повноцінно функціонувати лише за умови постійного надходження страхових внесків, що забезпечують формування страхових активів та страхових резервів. Крім того, перед тим як зареєструватися, кожна така орга­нізація мусить сформувати статутний фонд, що не може бути меншим за 1 млн. євро. Для того щоб на ринку працювали тільки платоспроможні страхові компанії, Департамент фінансових установ та ринків Міністерст­ва фінансів України здійснює державний нагляд за діяльністю таких стру­ктур. Головний важіль впливу на страхові компанії — це видача чи відкликання ліцензії на той чи той вид страхування.

Крім страхування коштом власних фондів, страховики практикують співстрахування та перестрахування, коли за певну плату передають ча­стину своєї фінансової відповідальності іншим компаніям чи брокерам-перестрахувальникам. Ця домовленість означає, що в разі, наприклад, великої посухи чи повені, певній страховій компанії допомагають сплачу­вати страхові відшкодування інші компанії чи перестрахувальні брокери.

Головним документом, яким страхові компанії керуються у своїй діяльності, своєрідною “страховою Біблією” є Закон України “Про страху­вання” (№ 86/96-ВР від 7 березня 1996 р.). Перед тим як укладати до­говір про страхування, варто уважно прочитати цей закон, щоб чітко зна­ти права страховика і його зобов’язання перед вами.

 

 

Страхуватися чи не страхуватися

Від чого залежить величина вашого врожаю

Вирощуючи сільськогосподарські культури, ви, певна річ, прагнете отримати якомога більший врожай. Нагадаємо прості розрахунки: вро­жай на “З” не гарантує рентабельності вашого виробництва, а оцінка “4″ таку рентабельність забезпечує. Зібравши, наприклад, урожай зернових, що не перевищує ЗО ц/га, а цукрових буряків — 300 ц/га, в кращому разі ви зможете покрити лише ті кошти, котрі ви вклали у вирощування культури. Якщо ж показники вашої врожайності наближаються чи перевищують позначки відповідно 40 ц/га та 400 ц/га, то ви обов’язково одержите прибуток.

Неодмінні передумови високого врожаю такі:

•    наявність у господарстві техніки, яка може забезпечити якісне
здійснення всіх агротехнологічних операцій;

•’добрий обробіток грунту, що сприяє формуванню його структури, покращанню родючості та збереженню вологи;

засівання в оптимальний термін доброякісним насінням високих
репродукцій, обробленим протруювачами;

  • • вчасне обприскування посівів засобами захисту рослин для зни­щення шкідників, хвороб та бур’янів;
  • • достатнє забезпечення рослин поживними речовинами;
    • • збирання врожаю в оптимальний термін з найменшими ме­ханічними втратами.

Всі ці чинники ви можете контролювати більшою чи меншою мірою. Про­те існують й інші фактори, які перебувають поза межами вашого впливу, од­нак істотно впливають на ваш врожай. До цих чинників зараховують такі:

  • • тривалість вегетаційного періоду, яка визначає кількість світла й тепла, потрібних для розвитку культури;
  • • забезпечення рослин продуктивною вологою (нестача вологи
    зумовлює посуху, а надлишок — вимокання, випрівання рослин);

      •температура повітря та грунту в період вегетації рослин. Найвагоміший вплив на величину врожаю має сумарна ефективна темпе­ратура повітря (вища за +10°С). Згубними для рослин можуть стати сильний мороз взимку та весняні заморозки;

• стихійні явища (град, злива, буря, повінь, ураган та ін.).
Зазвичай керувати цією групою чинників не можливо, за винятком

тих випадків, коли ви, створюючи сприятливі умови для життєдіяльності рослин, допомагаєте їм протистояти несприятливим факторам (наприк­лад, витримувати надто високі чи надто низькі температури повітря).

Щоб забезпечити себе від недобору врожаю внаслідок дії природ­но-кліматичних чинників, ви можете застрахувати врожай.

Для чого потрібне страхування

1. Для того щоб досягнути успіхів у бізнесі, належить його постійно роз­ширювати й вдосконалювати. Зокрема, ті, хто вирощує сільськогос­подарські культури, мають кожного року покращувати свою агротехнолопю і збільшувати площу посіву. Проте часто такій діяльності переш­коджають об’єктивні природні чин­ники, що не дають змоги отримати прибуток у повному обсягу. Застра­хувавши прогнозований врожай, ви зможете замінити не отриману частку прибутку страховим відшко­дуванням і виконати свій план що­до вдосконалення виробництва.

А якщо стихія повністю зни­щить ваш врожай і через це зникне ваше бажання надалі працювати в рослинництві, то завдяки страхуванню ви повернете втрачені кошти й зможете вкласти їх в іншу ділянку господарства.

Отже, за допомогою страхування ви стабілізуєте свої доходи.

2. Страхування виробничих ризиків дає змогу підвищити вашу кредитну та інвестиційну привабливість. Обійтися без позик у сільськогосподарському виробництві не можливо. Кредити бувають грошові та то­варні. Грошові позики — це ті кошти, які можна отримати в банку,
кредитній спілці чи в родичів та знайомих. Товарні кредити — це на­дані вам матеріальні засоби (дизельне пальне, добрива, насіння, засоби захисту рослин) “під майбутній врожай”. Ваші позикодавці завжди будуть зацікавлені в тому, щоб ви вчасно та повністю повернули їм кредит. Тому ще перед наданням коштів чи матеріальних засобів кредитор намагається оцінити вашу потенційну платоспроможність. А наявність страхового захисту вашого майна для кредитора є досить вагомим аргументом для виділення позики. Бо якщо стихія знищить ваш врожай і ви не отримаєте прибутку, страхове відшкодування до­поможе вам повернути кредит. Такої самої лінії поведінки дотримуватимуть і ваші потенційні інвестори, розмірковуючи над тим, вкладати
кошти у ваше виробництво чи ні.

3. Інколи надати вам кредит може й страховик. Наприклад, під час ве­гетації сільськогосподарсь-

ких культур, коли страховий випадок чи час виплати відшкодування ще не настав, а вам конче потрібні гроші для попередження чи усунення наслідків стихійного лиха, страхова компанія має право виплатити вам компенсацію.

4. Завдяки страхуванню ви покращуватимете свою виробничу дисципліну. Бо компанія, яка застрахувала ваш врожай, пильно стежитиме за тим, як ви дотримуєте технології вирощування культур, щоб, бува, не компен­сувати вам збитки, яких ви зазнали через власну недбалість.

Як краще застрахуватися

Сільськогосподарські товаровиробники практично майже не мають віль­них обігових коштів. Тим часом навіть за обмежених ресурсів можна досить надійно забезпечити себе перед потенційними збитками. Ось кілька порад.

  • • Якщо ви хочете мати зиск від свого виробництва, то мусите складати чіткі плани його розвитку. Ретельно проаналізувавши свій виробни­чий бюджет, ви зможете перероз-поділити кошти так, щоб певну їх частину виділити на страхування.
  • • Починайте страхувати відразу не все своє майно та сподіваний прибуток, а тільки найдорожчі та найбільше вразливі його частки. Наприклад, серед усіх вирощуваних на своєму полі культур страхуйте лише ті, від котрих спо­діваєтеся одержати найбільше прибутку (озима пшениця, цукрові буряки).
    Або, скажімо, серед усього поголів’я великої рогатої худоби застрахуйте ті­льки найцінніших племінних тварин, які забезпечують відтворення стада.
  • • Страхуйте, врожай чи тварин відразу не від усіх ризиків, а лише від тих, котрі можуть найбільше загрожувати вашому майну. Так ви зменшите вартість страхування.
  • • Банк, надаючи вам кредит, вимагає, щоб ви застрахували майно, яке пе­редаєте під заставу (скажімо, врожай). У такому разі домовтеся з бан­ком, що кошти на страхування ви візьмете зі суми кредиту.

 

  • • Загляньте до своєї комори — чи не залежалося там якесь зерно, що йо­го можна реалізувати. Досить часто представники страхових компаній навіть надають допомогу в продажу такої продукції.
  • • Ви можете застрахувати не весь майбутній врожай, а лише витрати на сівбу та вирощування культури. Тоді страховик бере на себе меншу фінансову відповідальність за ваші технологічні видатки, ніж він би це зробив у разі страхування всього запланованого врожаю. Тому таке страхування коштуватиме вам дешевше. А в разі загибелі посівів ви по­вернете собі всі витрачені кошти.
  • • Фермер та страхова компанія є учасниками страхового ринку, де прий­нято торгуватися”. Ви можете “виторгувати” для себе менший страховий тариф, якщо доведете страховикові, що дуже точно дотримуєте технології вирощування культур, або якщо знайдете для нього ще одного клієнта (в такому разі ви навіть маєте підстави претендувати на агентсь­ку винагороду). Крім того, знижені страхові тарифи встановлено для страхувальників з позитивною “страховою історією”, тобто для тих, хто з року на рік сплачує за страхування, але не отримує відшкодування або одержує компенсацію, невелику за обсягом.

 

Добровільне страхування сільськогосподарських культур

 

З чого починати страхування

Насамперед потрібно визначити, яке саме майно чи яка саме ділян­ка вашого виробництва найбільше залежить від об’єктивних чинників, тобто ризиків. Якщо ви працюєте в рослинництві, то такою ділянкою, звичайно, є посіви сільськогосподарських культур у період їх вегетації.

Тепер належить передбачити ймовірність настання тих ризиків, котрі найсильніше загрожують посівам у вашому регіоні. Наприклад, фермери Хер­сонської області, які вирощують овочі та баштанні культури, знають, що їхнім насадженням найбільше можуть зашкодити весняні заморозки, град та буря. У південних регіонах України (Запорізька, Одеська, Херсонська області, Крим) посіви сільськогосподарських культур майже щороку потерпають від посухи. У північних та північно-східних областях (Житомирська, Чернігівська, Харків­ська, Сумська) досить часто озимим культурам загрожує вимерзання. В захід­них областях (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька) найбільших втрат врожаю господарі зазнають через повінь та зливу.

Щоб дістати докладнішу інформацію такого роду, потрібно зверну­тися до найближчої метеостанції чи управління сільського господарст­ва. Варто також порадитися з агрономами, які протягом тривалого ча­су працюють у господарствах вашого регіону. Крім того, поцікавтеся прогнозом погоди на найближчий вегетаційний період: одержані дані теж підкажуть вам, від чого належить забезпечити

майбутній врожай. Заздалегідь визначивши найімовірніші ризики, ви зможете трохи за­ощадити на страховому внеску. Якщо ж ви досягли високого рівня гос­подарювання і плануєте отримати великий прибуток від вирощування культур, то страхуйте їх від якомога більшої кількості ризиків, щоб на­дійно забезпечити себе від будь-яких втрат.

Важливо також обрати вид страхування. Бо від одних і тих самих ри­зиків ви можете застрахувати або вартість вашого майбутнього врожаю (разом зі сподіваним прибутком), або лише витрати на сівбу та вирощу­вання культури (у такому разі страхування вам коштуватиме дешевше).

Від яких ризиків можна застрахувати врожай

Страхові компанії пропонують різні умови страхування. Попри те, переліки ризиків у тому чи тому поєднанні страховики укладають одна­кові. Отже, ви маєте шанси забезпечити свій врожай від повної або ча­сткової загибелі, яку можуть спричинити такі події: вимерзання в пе­ріод перезимівлі озимих, весняні заморозки, град, злива, буря, ураган, повінь, посуха, пожежа, землетрус, зсув, сель, а в деяких випадках — нашестя шкідників та крадіжка.

Як обирати страхову компанію

 В Україні від сільськогосподарських ризиків забезпечують понад 50 страхових компаній. Саме у вашому регіоні вам можуть запропону­вати свої послуги щонайменше 5 компаній. Щоб не помилитися, поці­кавтеся такими питаннями:

- чи одержав страховик відповідну ліцензію Міністерства фінансів України на страхування саме того виду (чи видів), який ви обрали;

- чи має страховик достатній досвід у страхуванні врожаю сільськогосподарських культур;

- які умови пропонує вам страховик, зокрема, від яких ризиків, за якими тарифами, з якою франшизою (нагадаємо, що це та ви­значена в угоді частка збитків, котрої страховик не відшкодову­ватиме) він може вас застрахувати;

- чи є в компанії фахівці, здатні кваліфіковано оцінити стан вашого поля перед початком страхування та по настанні страхового випадку;

- яка сума страхових внесків надходить щороку в компанію і яку суму становлять виплати відшкодування. Якщо виплати виявилися надто малі порівняно зі страховими сплатами, то будьте пильні, бо цей факт може означати, що страховик з будь-якого приводу відмов­ляється компенсувати страхувальникам збитки.

Не дозволяйте ввести себе в оману яскравим буклетом, календарем чи іншим презентом, що його вам подарують у страховій компанії, аби схи­лити до співпраці. Краще попросіть страховика навести приклади його співпраці з іншими господарствами. Відтак сконтактуйтеся з керівни­ками цих господарств і перепитайте, чи дійсно вони задоволені послу­гами. Пам’ятайте, що найкращий аргумент на користь страхової ком­панії — це вчасно зроблені справедливі виплати відшкодування.

Якщо страхова компанія зацікавлена в тривалій співпраці з вами, то її досвідчені фахівці залюбки проконсультують вас щодо всіх умов страхування і, можливо, навіть щодо технології вирощування сільсь­когосподарських культур.

Що є найважливішим у страховій угоді

Коли ви укладаєте угоду із страховою компанією, добре вивчіть усі умови цього документу та правила страхування, які є підставою для йо­го укладання. Пильну увагу радимо звернути на порядок визначення збитків та виплати відшкодування (про це — далі).

Що вкладають у поняття страхових ризиків

Вимерзання відбувається в період перезимівлі озимих внаслідок того, що температура грунту на глибині залягання вузла кущення спа­дає нижче за -16°С. Загибель рослин узимку можуть спричинити й інші події. До таких належать випирання, або витискання, коренів рослин з грунту через різку зміну відлиги на сильні морози, а також видуван­ня снігу та верхнього шару грунту холодними вітрами (це призводить до оголення коренів) і випрівання рослин під товстим шаром снігу.

Якщо в угоді не передбачено, що страхова компанія несе відповіда­льність за всі перелічені випадки, то ви не зможете отримати відшко­дування тоді, коли, наприклад, ваша озимина, застрахована від ви­мерзання, загинула від випирання. Саме така прикра історія трапила­ся 2002 року з деякими господарствами Полтавської області. А одному з фер­мерських господарств Решетилівського району тієї ж таки області ком­пенсували тільки частину втрат озимої пшениці на площі близько 50 га. Пшени­цю, яку застрахували від вимерзання, знищив раптовий холод, що на­став після раннього відновлення вегетації.

За період перезимівлі 2002-2003 року найбільше згубними для посівів, очевидно, були сильні морози на початку грудня, коли поля ще не вкрив сніг, та шар льоду, що утворився в січні.

Град — частинки льоду, що випадають з купчасто-дощових хмар у теплий період року.

Злива — сильний дощ з великою кількістю опадів (понад ЗО мм менше ніж за годину).

За страховий випадок вважають лише механічне пошкодження рослин на полі після граду та зливи, а саме: полягання збіжжя, ламан­ня стебел, оголення кореневої системи, вимивання рослин з грунтів, збивання цвіту, вистрілювання насінин і т. ін. Однак, скажімо, будь-яке гнилісне чи інше захворювання, від якого рослини потерпають внаслідок тривалих дощів, трактують як “вторинне явище”, не вбача­ючи в ньому підстав для виплати страхового відшкодування. Саме з цього приводу між страховою компанією та одним господарством Київської області виникли непорозуміння. Майбутній врожай озимої пшениці було застраховано від зливи. В період збирання врожаю фахівці господарства помітили на пшениці “чорноколосицю”, яка вра­зила рослини після тривалих дощів у період достигання зерна й зумо­вила чималі втрати врожаю. Ані страхова компанія, ані суд не визнали цей факт за страховий випадок.

Ураган — природний рух повітряних мас із силою вітру, що відповідає 8 балам за шкалою Бофорта (в такому разі швидкість вітру перевищує 118 км/год.).

Буря — це ураган, підсилений опадами.

 Вказані ризики інколи виникають одночасно. Зокрема, на частині площі в деяких господарствах Великобагачанського та Глобинського районів Полтавської об­ласті озима пшениця загинула внаслідок стихійного лиха. Це явище метеорологи кваліфікували як поєднання граду, зливи та бурі. Господарства отримали відшкодування за втрати, бо саме від цих ризиків застрахували свою пшеницю.

Повінь — фаза життя річки, повторювана щороку за певних кліматич­них умов в один і той самий сезон. У цей період вода в річці на тривалий час піднімається вище від нормального рівня і нерідко виходить з русла.

Пожежа — виникнення та (або) поширення вогню поза межі місць, спеціально призначених для його розведення та підтримування.

Якщо пожежу на полі спричинили чиїсь навмисні чи необережні дії і якщо цей факт підтверджують правоохоронні органи, то страхова ко­мпанія, найімовірніше, не виплатить відшкодування.

Обмеження в страхуванні, або винятки із страхових випадків

Кожна страхова компанія передбачає деякі випадки, коли вона не виплачуватиме вам страхового відшкодування, якщо ви зазнали збитків. Йдеться, зокрема, про навмисні дії осіб, пов’язаних з вами трудовими відносинами, військові операції, страйки, порушення техно­логії вирощування культур у вашому господарстві, подання від вас не­правдивої чи недостатньої інформації щодо об’єкту страхування, ваше невчасне повідомлення про настання страхового випадку.

Права й зобов’язання сторін

Якщо ви порушите свої зобов’язання, визначені в угоді, то страхо­вик може відмовити вам у виплаті. Страховик виконує свої зо­бов’язання в тому разі, якщо ви вчасно надали повну інформацію про об’єкт страхування та про настання страхового випадку, а також сумлінно сплачуєте страхові внески і дотримуєте технології вирощу­вання застрахованої культури. Так само й ви можете вимагати від страховика, щоб той виконував умови угоди. Особливу увагу нале­жить звернути на термін виплати страхового відшкодування. Якщо в проекті угоди такого періоду не вказано, вимагайте від страховика його встановлення та дотримання.

 

 

Визначення обсягу збитків та суми страхового відшкодування

В страховій угоді, а інколи — й у правилах страхування, детальної інформації такого змісту здебільшого не вміщують. За таких обставин страховик мусить дати вам письмову інструкцію чи усні пояснення, як саме він визначатиме обсяг збитків. Важливо знати, що страховик відшкодує вам лише ті втрати, яких ви зазнали внаслідок настання подій, кваліфікованих як страхові випадки.

Припинення дії угоди

Угода зазвичай втрачає чинність, якщо ви невчасно сплатили наступний з черги страховий внесок. При цьому раніше сплачених страхових премій вам не повернуть. У такому разі ви викинете гроші “на вітер”, а ваші посіви залишать­ся без страхового захисту.

Від чого можна застрахувати зерно, передане на зберігання

Зерно, відвезене на елеватор, зазвичай страхують від пожежі, стихійного лиха, падіння пілотованих об’єктів, протиправних дій третіх осіб. Такий захист протягом року може вам коштувати 0,6% від вартості вашого зерна. Як­що ж ваше збіжжя зберігають, на­приклад, лише 4 місяці, то за його страхування ви сплатите 0,2% від вартості зерна. На елеваторі вам за­пропонують певну програму страху­вання із встановленим переліком ризиків та вартістю страхування. Проте ви можете наполягати на пе­регляді цих умов. Зокрема, буря, ураган, злива, град, шторм тощо на­вряд чи серйозно загрожуватимуть вашому збіжжю, надійно захищено­му стінами та дахом елеватора. Па­діння пілотованого об’єкту — також малоймовірна подія. Усунувши ці пункти з переліку ризиків у стра­ховому договорі, ви зменшите вар­тість страхування. Натомість ризик “протиправні дії третіх осіб”, які мо­жуть спричинити пошкодження ва­шого зерна, вилучати зі списку не варто. Тож якщо вам не запропону­вали такого захисту, наполягайте, щоб страхування від цього ризику таки було передбачено в договорі про зберігання вашого збіжжя.

У будь-якому разі, елеватор про­водить конкурс серед страхових ко­мпаній, щоб визначити з-поміж них ту, з котрою співпрацюватиме. Тому радимо попросити, щоб представники зерносховища ознайомили вас із умовами страхування в різних страхових компаніях. Так ви зможете вибрати для себе найкращі умови страхування.

  Приклад.

Майбутній врожай вашої озимої пшениці на площі 10 га було застраховано на суму 9 000 грн. від вимерзання, граду, бурі та пожежі. При цьому ви планували зібрати ЗО т зерна (по 3 т з кожного гектару) й продати його за ціною 300 грн. за тонну. Зібравши збіжжя, ви недорахували    7 т, або 23% врожаю. Тобто ваші загальні збитки ся­гають 2 100 грн. (7 т х 300 грн.). Завдяки проведеному разом з вами обстеженню в період вегетації пшениці фахівці страхо­вої компанії встановили й зафіксували у відповідних актах, що посіви пшениці бу­ло ушкоджено внаслідок вимерзання (на 10%) та граду (на 10%). Суму витрат страховик визначатиме так. Частка збитків, заподіяних через вимер­зання, становить 3 т (ЗО т х 0,1), що кошту­ють 900 грн. Вартість вашого майбутнього врожаю після перезимівлі зменшилася на 900 грн. і тепер відповідає 29 100 грн. (ЗО 000 грн. — 900 грн.). Ви можете сподіва­тися на врожай обсягом 27 т. Частка втрат, що їх спричинив град, становить 2,7 т (27 т х 0,1) вартістю 810 грн. (2,7 т х 300 грн.). От­же, ваші загальні втрати сягають 5,7 т (3 т + 2,7 т). Тому сума страхового відшкодування, яке ви зможете отримати, дорівнюватиме 1 710 грн. (900 грн. -і- 810 грн.). Решту 1,3 т вашого врожаю (7 т — 3 т — 2,7 т) ви могли втратити внаслідок хвороб, розростання бур’янів чи інших чинників, що не належать до страхових випадків.

 

 

 

Деякі корисні поради

Пам’ятайте: страховик мусить дати вам вичерпну відповідь на будь-яке питання, що стосується до страхової угоди, натомість від вас вима­гатиме інформацію щодо врожайності застрахованої культури за попе­редні роки; бухгалтерську довідку про ціну, за якою ви продавали зер­но; бізнес-план чи технологічну карту вирощування певної культури. За домовленістю із страховиком ви можете оцінити свій майбутній врожай так, як це буде краще для вас (від цього залежать сума вашого страхового внеску та сума відшкодування, яку вам має сплатити стра­ховик). Однак радимо спершу добре вивчити стан речей на ринку сіль­ськогосподарської продукції і довідатися прогноз цін на майбутній рік.

Якщо ви ретельно дотримуєте технології вирощування сільськогос­подарських культур, то можете претендувати на зменшення страхових тарифів та франшизи й водночас наполягати на збільшенні страхового покриття. Свою позицію вам допоможуть обстоювати правильно скла­дений бізнес-план або обчислення витрат за попередні роки.

Майже за всіма видами страхування сільськогосподарських куль­тур відповідальність страховика настає після початку активної веге­тації культури. Тому під час укладання угоди страховик попросить вас разом з ним оцінити стан посівів чи насаджень. До складу комісії, яка здійснюватиме огляд, доцільно ввести фахівця-агронома. Такою осо­бою може бути ваш працівник, експерт страхової компанії чи районно­го управління сільського господарства. Акт огляду мусить містити пов­ну, чітку, об’єктивну інформацію про стан посівів (насаджень) на мо­мент оцінювання та перелік деяких технологічних заходів, які забезпе­чують сприятливі умови вегетації рослин.

Якщо вас спіткало лихо — стихія знищила чи пошкодила ваше збіжжя, дійте зважено, але оперативно. Ще раз прочитайте умови страхової угоди. Повідомте страховикові про цю подію (між іншим, за­реєстрований телефонний дзвінок має таку саму силу, що й офіційний лист). Не зволікайте, бо термін звернення чітко визначено. Якщо ви запізнилися з повідомленням про страховий випадок, то страховик має право відмовити вам у виплаті (особливу увагу при цьому варто звернути на заяви про вимерзання озимих культур). Власний огляд полів для виявлення факту вимерзання потрібно зробити якомога швидше — відразу після сходження снігу.

Не забувайте про таку важливу деталь: якщо ви не менше ніж три роки поспіль страхуєте свій врожай і не зазнаєте збитків, то можете от­римати в страховика знижку на страхові тарифи.

Інші публікації в рубриці Новини:

Написати коментар